Mineral'nyi obmien pri Russkoi banie : (opyt eksperimental'noi razrabotki vliianiia bani na usvoenie i obmien kaliia, natriia, kal'tsiia, magniia i zhelieza u zdorovykh liudei) : dissertatsiia na stepen' doktora meditsiny / Sergieia Gruzdeva ; tsenzorami dissertatsii, po porucheniiu Konferentsii Akademii, byli professory V.A. Manassein, D.I. Koshlakov i privat-dotsent P.A. Val'ter.

Gruzdev, Sergiei Sergieevich, 1864-

Date:: 1890

Credit: Mineral'nyi obmien pri Russkoi banie : (opyt eksperimental'noi razrabotki vliianiia bani na usvoenie i obmien kaliia, natriia, kal'tsiia, magniia i zhelieza u zdorovykh liudei) : dissertatsiia na stepen' doktora meditsiny / Sergieia Gruzdeva ; tsenzorami dissertatsii, po porucheniiu Konferentsii Akademii, byli professory V.A. Manassein, D.I. Koshlakov i privat-dotsent P.A. Val'ter. Source: Wellcome Collection.

Provider: This material has been provided by The Royal College of Surgeons of England. The original may be consulted at The Royal College of Surgeons of England.

14/158 page 4

не приходило суровому римлянину и въ голову (іп ивит, поп іп оЫесѣатепІа. 8епеса, еріаі. 86 ') Но, просвѣтивпіись науками и искусствами древней Греціи, столица міра начала считать свою прежнюю простоту недостойною ея величества. Гордый городъ этотъ, писавшій на фронтонахъ сво- ихъ величественныхъ зданій слова Еота аііега типсіі рагепз, началъ вмѣстѣ съ другими постройками расширять и украшать и свои бани, превративъ ихъ въ настоящіе дворцы. Громадный водопро- водъ для доставки воды въ общественныя бани Рима изъ Туску- ланума былъ сооруженъ, по Плинію ^), еще въ 444 г. суп];ествованія Рима, при цензорѣ Аппіи Клавдіи; слѣдовательно и тогда уже бань въ городѣ было не мало; но простота въ нихъ еш;е держалась. Тогда же появились во множествѣ, на ряду съ общественными, и бани частныя, все еще очень нехитраго устройства. Какъ примѣръ ихъ 8епеса описываетъ баню Сципіона Африканскаго, которая представ- ляла изъ себя «Ъаіпеоіит ап^ийѣшп, ѣепеЬгісовпт ех сопаиеѣисііпе ап- Іідпа» и однако-же — добавляетъ онъ съ горечью —«поп ѵИеЪаІпг тазогіЪпй позігіз саМшп, пійі оЪзспгпт», хотя «іп кос Ьаіпео 8сіріо- ПІ8 тіпітае вшіѣ гітае, та§І8 дпат ^епевігае, тиго Іарісіео ехзесіае, иі 8Іпе іп]игіа тппітепіі Іптеп асІтіиегепЬ». «Іп Ьос ап^^піо», про- должаетъ знаменитый философъ, «І1)е СагІЬа^іпіз Ьоггог, спі Еота (іеЬеІ, дпосі Іапіпт «етеі саріа езі, аЫиеЬаІ согрпз ІаЪогіЬпз ги8іісІ8 Геааііт»... Также и общественныя бани той эпохи были по разсказу Сенеки оЪ8Спга е1 §те§-а1і ^есіогіо іпйисіа. Въ нихъ и помѣщеній тогда было немного—всего два, для холодныхъ ваннъ и горячей бани, причемъ за температурою въ нихъ наблюдали эдилы, какъ разсказываетъ 8епеса въ томъ же письмѣ: «бей, йіі Ъопі, ііпат .іп- ѵаЬаІ іПа Ьаіпеа іпігаге оЪ8сига, еі §те^а1і Іесіогіо шДис1:а, апае 8сі- ге8 Са1;опет иЫ аесіііет, аиі ГаЬіпт Махітпт, апі ех Сопіе1іІ8 аіі- диет тапп зпа 1етрега88е! Кат Ііос ^ио^пе поЬіИззіті аесіііез йт§-е- Ъапкпг оШсіо, іпігапйі еа Іоса дпае рорпіпт гесеріаЪапі, еxі§•еп(іі^ие тшк1і1іа8, еі пШет ас заІпЬгет Іетреіаіпгат, поп Ьапс, дпае ппрег іп- ѵепіа е8Ь, зітШз іпсепйіо, аііео дпісіет, пі сопѵісідт іп аіідпо 8се- Іеге 8егѵпт, ѵіѵпт Іаѵагі орогіеа*! МШіІ тіЫ ѵі(іе1иг ^ат іпіегезее, аг(іеа1: Ъаіпешп ап саіеаі». Такъ было до тѣхъ поръ, когда въ Римѣ Ь. Аііпаеі 8епесае і)ЬіІонор1и СопІиЬеіі^і.ч жі Ілісіііііш ерінЫагпш ІіЬег. Рагі8іі8, 1602.824 рр. 16». ') Са.іі РИпіі зесипсіі Іііяіогіае иаіигаіія ІіЬгі XXXVII, ех гесеиэіоие ^оаа- пія Наг(3іііпі. Віропіі, 1783. Ѵоі I—V, 8,

Licence and re-use

Contents